Дві нації – дві моралі

Опубліковано: 07.08.2012

Рубрики: статті

Днями з новин телеканалу СТБ дізналися, що біля витоків комп’ютера стояв українець – видатний математик 20 століття Михайло Кравчук (1892, Волинь, Україна – 1942, Колима, Росія).

Виявилося, що, створюючи перший комп’ютер, американець Атанасов користався з наукового доробку українця, про що йдеться в листі Атанасова до Кравчука. Про це випадково дізнався бібліограф українського вченого пан Качановський, тож Михайло Кравчук - один із засновників ЕОМ (електронно-обчислювальної машини). Його розробки американці та японці застосували також на телебаченні. Його учнем був юнак із Житомирщини - майбутній керівник космічної програми СССР, конструктор Сергій Корольов.

У 2001 році працями українця скористалися 15 американських науковців. Торік ЮНЕСКО внесла Михайла Кравчука до переліку найвизначніших осіб минулого століття.

В тридцятих роках вченого репресували - проте не як науковця, а як українця. Михайло Кравчук був перший, хто почав писати математичні праці українською. “Коли я подивився табірну справу, там було написано – “націоналіст”– каже письменник Микола Сорока.

І от тепер у Києві на території КПІ відкрито пам’ятник Михайлові Кравчуку… Вперше. Дещо з наукового доробку українця видали в Америці торік за гроші тамтешніх меценатів. В Україні грошей забракло. А ненадрукованих праць вистачило б ще на сім томів…

Та в Україні забракло не лише грошей, але й національної самоповаги. Хіба десять років тому керівники Київського політеху не знали, якої величини є постать Михайла Кравчука, який після погромних статей 1937 року і звинуваченні у націоналізмі проробив шлях у 10 тисяч кілометрів до Владивостока, а далі – в трюмі суховантажного корабля на Колиму?

Протримавшися там 3 роки, помер 9 березня 1942-го… Про все це є в книжці “Аксіоми для нащадків”, що вийшла в Україні непоганим накладом - 50 тис. примірників - ще 1992 року… Тож не пройшло і 11 років, як ушанували… Чекали на ЮНЕСКО…

Проте, є й інший аспект “ушанування”. Про видатного українця можна повідомити й інакше, як це зробив, наприклад, “Кієвскій вестнік”. “Велика людина, лицар математики, коріфей наукової думки, автор понад 150 грунтовних статей з математики… Ось чому вдячні нащадки спорудили йому пам”ятник”.

І все. Ані дати і місця смерті, ані причини загибелі, що цілком відповідає ідеологічній спрямованості т. зв. “всєукраінской газєти” на чолі з головредактором Шмєльовой.

Як кажуть, без коментарів….

Народна газета, №23 (577), 2003

← Назад до всіх публікацій